SadSvit, Паліндром — Була весна

Мої руки по кишеням і заспані усі слова
Я розівчився жартувати коли кінчалася зима
Невміло стрітив весну і боявся бути чесним
Світ побачив стільки зла, що висох і зробився черствим

Але я ношу йому воду у руках
По дорозі розливаю…
Цілу ніч ти знов не спав
Повернись, може досить?
На цій війні була весна
І пахнув цвіт — твої коси

Зупинись, і не кажи мені бувай
Знову так ранить слово прощавай
Пам ятаю дивовижний ранній смак
Але хто ж знав що це був останній долі знак